Методи
критичного читання,
які можна використовувати під час роботи з підручником:
«Читання тексту з позначками»
В основу цього методу покладено читання тексту зодночасним
маркуванням окремих його частин спеціальними позначками на полях і заповненням
таблиці.
Така робота дає можливість:
вчителю:
вчителю:
ü створити на уроці клімат, який відповідає активній
навчальній діяльності;
ü перевірити рівень попередніх знань кожного учня і
рівень засвоєння нового матеріалу;
ü перевірити, як учні самостійно виконали домашнє
завдання;
учням:
q навчитися читати вдумливо;
q виділяти ключові поняття;
q класифікувати отриману інформацію;
q формулювати своїми словами думки автора;
q оцінювати інформацію;
q побачити, що кожний сприймає одну й ту саму
інформацію по-різному.
Щоб організувати
діяльність, треба:
1) Написати позначки на дошці й пояснити, що вони
означають:
«+» (плюс) — знайома
інформація;
« - » (мінус) — нова для вас інформація;
« - » (мінус) — нова для вас інформація;
«?» (знак питання) — інформація, що здивувала вас
і викликає інтерес, але інформації недостатньо і ви хочете
дізнатися про це більше.
2)
Дати учням завдання прочитати
текст і зробити подібні позначки на полях підручника. На кожний абзац тексту по
1-2 позначки.
3)
Після читання запропонувати учням
класифікувати інформацію і заповнити таблицю в зошитах.
4)
Обговорити результати роботи у
класі.
Ця стратегія потребує певного часу, але учні
більш глибоко вивчають текст підручника, навчаються класифікувати інформацію.
Критеріями класифікації є самі позначки. Під час обговорення учні навчаються
формулювати свої висновки щодо інформації. Цю стратегію слід вводити в класі,
але з часом її можна давати як домашнє читання. Вчитель може перевірити таблиці
в зошитах, може запитати про використання будь-якої позначки. Важливо, щоб діти
ставили всі позначки, тому що коли вони ставлять «+», то визначають, що вони
вже знають з цієї теми, а коли ставлять «-», то бачать, чого дізнались.
Позначка «?» особливо цікава, тому що вона спонукає учнів до пошуку додаткової
інформації в інших джерелах.
«Читання з маркуванням тексту»
Цей метод є вдосконаленням попереднього. Він
передбачає читання тексту з метою знайти певну інформацію і позначити на полях
кожний тип інформації спеціальними символами.
Це дає можливість:
вчителю:
вчителю:
ü відібрати і відпрацювати всі програмні вимоги до
навчального матеріалу на уроці;
ü допомогти учням навчитися цілеспрямовано і
самостійно працювати з джерелом інформації;
учням:
q визначити чіткі цілі для роботи з джерелом
інформації;
q знайти потрібну інформацію;
q бути здатними використати потрібну інформацію в
подальшому.
Щоб організувати діяльність, треба:
Учителю
визначити, яку інформацію учні повинні знайти у підручнику. Кожному типу
інформації придумати певний символ (можна пропонувати самим учням зробити це). Символи
виписати на дошці. Чітко пояснити учням, що вони повинні знайти у тексті. Пропонувати учням прочитати текст і промаркувати його. Поки діти читають,
учитель може накреслити на дошці таблицю для обговорення результатів. У дужках
ставляться символи, якими користувалися під час маркування.
Провести обговорення результатів читання і заповнення таблиці.
«Читання в парах / узагальнення в парах»
Провести обговорення результатів читання і заповнення таблиці.
«Читання в парах / узагальнення в парах»
Цей метод
розрахований на читання тексту в парах і є особливо ефективним, коли текст
складний для розуміння або перевантажений фактичним матеріалом.
Це дає можливість:
вчителю:
ü залучити учнів до уважного читання важкого тексту;
ü впливати на правильне розуміння тексту та корегувати помилки;
ü допомагати у формулюванні запитань;
учням:
q уважно і вдумливо читати текст, зосереджуватись на його змісті;
q розвивати вміння стисло формулювати (узагальнювати) своїми словами свої
думки щодо розуміння тексту;
q працювати з партнером, уважно слухати один одного, ділитися
міркуваннями; спільно відповідати за результати навчання.
Щоб організувати діяльність,
треба:
Вчителю
обрати текст, розбити його на короткі частини.
Об'єднати
учніву пари і дати чіткі пояснення, що вони повинні будутьробити:«Кожний член
пари буде виконувати дві ролі: доповідача і респондента. Доповідач — уважно
читає вголос абзац та узагальнює його зміст, тобто стисло своїми словами
розповідає основну ідею. Респондент — теж читає текст, а
потім уважно слухає доповідача і ставить йому два запитання, які прояснюють
зміст тексту. Потім вони повинні помінятися ролями, тобто доповідач стає
респондентом, і навпаки, коли вони працюють над другим абзацом». Коли пари виконують
цю роботу, кілька учнів називають вголос свої запитання.
«Читаємо та запитуємо»
Цей метод передбачає читання тексту в парах та
формулювання запитань до ключових понять тексту. Він складніший, ніж
попередній. Дає можливість:
вчителю:
ü опрацювати програмні поняття;
ü оцінити за один урок усіх учнів;
ü організувати самостійну роботу учнів з текстом,
коригувати самостійну роботу учнів.
учням:
q навчитися самостійно працювати з друкованим
джерелом інформації;
q знаходити ключові поняття;
q формулювати запитання;
q працювати з партнером.
Щоб організувати діяльність,
треба:
Об'єднати учнів у пари та
організувати читання тексту по абзацах. Після цього вони мають обговорити, які
ключеві поняття слід виписати на полях тексту, і виписують їх. Перший учень
формулює запитання, використовуючи поняття, що виписані.
Другий учень відповідає на кожне запитання. Якщо перший учень погоджується з відповіддю, вони записують запитання і відповідь на аркуші паперу. Потім вони міняються ролями. Процес повторюється, доки текст не буде прочитаний.
Організувати обговорення написаних ключових понять, запитань і відповідей у загальному колі. Якщо треба, вчитель може скоригувати обговорення. У процесі самостійної роботи учнів учитель пересувається по класу й уважно слухає, що запитують і що відповідають учні. Запитання, що формулюють учні, мають бути схожі на контрольні, до яких учні звикли під час тематичного оцінювання.
Другий учень відповідає на кожне запитання. Якщо перший учень погоджується з відповіддю, вони записують запитання і відповідь на аркуші паперу. Потім вони міняються ролями. Процес повторюється, доки текст не буде прочитаний.
Організувати обговорення написаних ключових понять, запитань і відповідей у загальному колі. Якщо треба, вчитель може скоригувати обговорення. У процесі самостійної роботи учнів учитель пересувається по класу й уважно слухає, що запитують і що відповідають учні. Запитання, що формулюють учні, мають бути схожі на контрольні, до яких учні звикли під час тематичного оцінювання.
«Взаємне навчання»
Цей метод
передбачає читання тексту в групі й виконання кожним її членом ролі вчителя,
який керує процесом читання.
Стратегія дає можливість:
Стратегія дає можливість:
вчителю:
ü організувати самостійну групову роботу учнів;
ü формувати в учнів навички розуміння тексту й застосування отриманих
знань;
учням:
q навчаючи інших, навчатися самому;
q використовувати свої навички читання, узагальнення, знаходження
головних ідей у тексті та взаємозв'язку між ними;
q формулювати запитання;
q відповідати на запитання своїх партнерів по роботі;
q організовувати роботу групи.
Щоб організувати діяльність,
треба:
Об'єднати учнів у групи по чотири особи та
ретельно пояснити, що вони по черзі будуть виконувати роль учителя, який
повинен: прочитати текст; дуже стисло підсумувати основні ідеї (смисл) абзацу; поставити запитання
про зміст абзацу;
пояснити, що було не зрозуміло (відповісти на можливі запитання); зробити припущення, про що йтиметься у наступному абзаці.
пояснити, що було не зрозуміло (відповісти на можливі запитання); зробити припущення, про що йтиметься у наступному абзаці.
Спочатку вчитель демонструє,
як відбуватиметься робота на першому абзаці. Після демонстрації слід провести
обговорення, чи всі зрозуміли, що відбувалося, чи всі визначили для себе
виконання всіх 5 завдань. Далі групи працюють самостійно, але після кожного
етапу слід датиможливість одній з груп презентувати свою роботу і
прокоментувати її. Після того як усі етапи прокоментовані, учні можуть
працювати самостійно.
«Спрямоване читання»
«Спрямоване читання»
Метод
передбачає самостійне читання («про себе»), постановку запитання та обговорення змісту.
Дає можливість:
вчителю:
Дає можливість:
вчителю:
ü спрямувати читання учнів з допомогою запитань;
ü заохотити учнів до формування своїх точок зору;
ü сприяти проведенню дискусії;
учням:
q розуміти текст;
q виділяти з нього ключові поняття;
q презентувати спільні результати;
q відповідати на запитання високого рівня;
q міркувати над прочитаним;
q аналізувати отриману інформацію.
Щоб
організувати діяльність, треба:
Запропонувати учням прочитати текст; знайти
значення нових слів і незрозумілих виразів; визначити про яку історичну подію,
явище чи персонажа йде мова;визначити в тексті історичного джерела: що важливо?
що потрібно запам’ятати? про що довідалися вперше? що було незвичайним,
несподіваним? запропонувати учням скласти запитання
дотексту, починаючи їх словами «чому», «з якою метою», «як»; провести колективне
обговорення виконаної роботи. Дати учням можливість визначити своє ставлення
дотексту історичного джерела, використовуючи при цьому такі слова:
4 Це вірно, тому, що…
4 Я впевнений(а) у тому, що…
4 Я добре знаю, що…
4 Я думаю інакше, тому що…
4 Я переконаний(а) у цьому, тому що…
4 Я сумніваюся у цьому, тому що
4 Я не згодний(а) з цим , тому що…
«Запитання до автора»
Метод
передбачає організацію процесу читання тексту як розмову з автором.
Дає можливість:
вчителю:
Дає можливість:
вчителю:
ü спонукати учнів до активної пізнавальної діяльності в процесі читання;
ü ставити запитання, які спонукають учнів думати й акцентувати увагу
назначенні, а не на простому пошуку інформації.
учням:
q у процесі читання ставити запитання автору, налагодити з ним зв'язок,
зрозуміти, як цей текст був написаний;
q бути активними в процесі читання; більш глибоко розуміти зміст.
Щоб
організувати діяльність, треба:
Вчителю,
перед тим як давати текст учням, прочитати його і виділити ідеї, які можуть
бути складними для розуміння;
спланувати зупинки в тексті на цих місцях; сформулювати свої запитання на той випадок, якщо учні не зможуть цього зробити.
Далі робота організовується як у «Спрямованому читанні», але учні повинні ставити власні запитання до автора, які виникли у них у процесі читання. Запитання можуть стосуватись сюжету, персонажів, ідеї твору, точки зору автора.
«Щоденник подвійних записів»
спланувати зупинки в тексті на цих місцях; сформулювати свої запитання на той випадок, якщо учні не зможуть цього зробити.
Далі робота організовується як у «Спрямованому читанні», але учні повинні ставити власні запитання до автора, які виникли у них у процесі читання. Запитання можуть стосуватись сюжету, персонажів, ідеї твору, точки зору автора.
«Щоденник подвійних записів»
Метод передбачає
уважне читання тексту з нотатками. Дає можливість:
вчителю:
вчителю:
ü формувати у себе толерантне ставлення та повагу до думок та життєвого досвіду учнів;
ü організувати дискусію у формі розмови.
учням:
q міркувати над текстом;
q дискутувати;
q викладати власні думки на папері;
q ставити собі запитання під час читання;
q пов'язувати власний життєвій досвід зі шкільним матеріалом.
Щоб організувати діяльність, треба:
Вчителю
дати інструкції учням: провести вертикальну лінію на аркуші паперу; під час
читання ліворуч записати, яка подія або персонаж їх вразив , а праворуч —
написати коментар до цього (Що саме їх вразило? Які думки
викликало? Які запитання виникли? тощо). Дати учням час на читання і занотовування, запропонувати учням поділитися
своїми коментарями. Після цього можна спитати клас: «У кого є саме ці записи? У кого інші?». Задля підтримки дискусії
можна поставити і запитання: Чому саме ця цитата зацікавила? Які думки вона
викликала?
Дякую, мені дуже цей матеріал став в пригоді. Творчої вам наснаги.
ВідповістиВидалити